Хеномелес
Надзичайно красива, корисна та зовсім невибаглива рослина висотою бл. 1,5 м, яка цвіте з кінця квітня протягом місяця великими суцвіттями брунатно-червого кольору, а на осінь (у вересні-жовтні) родить жовто-зеленими дуже ароматними та дуже корисними плодами масою 20-100 г. Вітаміну С в них в 5 разів більше, ніж в лимонах, а навесні навіть у перевареному закатаному варенні з айви вітаміну С майже стільки ж скільки у привезених свіжих лимонах у ту пору.
Особливості цвітіння: цвітуть у квітні-травні ще до появи листочків. Квітки розпускаються не одночасно, тому тривалість цвітіння розтягується на 3-4 тижні. Квіти великі (діаметром 5 см) брунатно-червого кольору, зібрані у суцвіття по 2-6 квіточок. Особливим є і листя рослини, оскільки восени, коли більшість дерев та кущів уже без листя - хеномелес ще зеленіє. Не самозаплідні.
Особливості росту: висота кущів бл. 1,5 м. Посадка на відстані 0,7 – 1 м один від одного. Бажано проріджувати кущ обрізкою (особливо після 4-5-ти років, оскільки найродючішии та такими, що найкрасивіше цвітуть є 3-4 річні пагони), довгі пагони слід регулярно вкорочувати (для стимуляції розвитку бокових гілочок).
Плоди: жовто-зелені, із дуже приємним духмяним ароматом, діаметром бл.6 см, масою 20-100 г, достигають у вересні-жовтні, за формою - як невеличка айва (невеличкі яблука), надзвичайно корисні (вітаміну С в них в 5 разів більше, ніж в лимонах, а навесні навіть у перевареному закатаному варенні з айви вітаміну С майже стільки ж скільки у привезених свіжих лимонах у ту пору).
Перший урожай: на 2-3 рік після посадки.
Витривалість: дякуючи потужній кореневій системі рослина дуже витривала, засухостійка, стійка до захворювань. Надає перевагу сонячним ділянкам, проте у затінку також добре приживаються, просто не так густо цвітуть. Приймається на будь-якому грунті.
Переробка плодів: сиропи, варення, мармелад, цукати тощо.
Лікувальні властивості Хеномелесу: визначаються перш за все високим вмістом вітаміну С (124—182 мг на 100 г плодів), каротину, фенольних сполук капілярозміцнюючої, протисклеротичної та протизапальної дії. Настої сухих плодів айви японської застосовують при заниженій кислотності шлунка.
Завдяки високому вмісту пектинових речовин плоди айви та продукти їх переробки корисні людям, які працюють на шкідливих виробництвах і живуть в зонах, забруднених радіонуклідами.
При кашлі, бронхітах, трахеїтах корисні квіти айви японської: 1 столову ложку висушених квіток заливають 500 мл окропу, настоюють протягом години і приймають по 1/2 склянки 3 рази на день.
Насіння хеномелеса з успіхом можна застосовувати для загоєння опіків. З цією метою насіння айви заливають кип'яченою водою у співвідношенні 1:50, струшують протягом 5 хвилин, а потім проціджують через марлю. Виходить настій слизової консистенції. Обпалені місця рекомендується змащувати ним 1-2 рази на день. Процедуру повторюють 3-4 рази поспіль з інтервалами в 10-15 хвилин.